Як перестати чинити опір змінам і рухатися в майбутнє
Тема змін за останні три роки, напевно, одна з найбільш заряджених. Як правильно реагувати на зміни, розуміючи їх швидкість та масштаби, і що робити, коли ви відчуваєте опір.
Є зміни зовнішні, які пропонує нам середовище, і внутрішні, де ми ініціатори, виробники таких змін. Люди, які мають сміливість відкритися та адаптуватися до цих змін, підвищують власну міцність. Це люди-новатори, яким звично робити зміни і звично приймати зміни навколо. І є люди, які не готові адаптуватися до змін, досить часто це пов’язано з їхньою фізіологією. Такі люди будуть увесь час чинити опір, страждатимуть, будь-які зміни викликатимуть у них відчуття смерті, бажання зникнути, народжувати внутрішню порожнечу.
Швидкість змін сьогодні збільшується, і вона буде збільшуватися й надалі. У людей, які жили за часів СРСР, змін було менше, тому що домінувала стабільність. І досить часто в одній сім’ї, в одному колективі є люди, які по-різному реагують на зміни, їх потреби конфліктують між собою. Будь-яка система хоче стабільності та одночасно стійкості, але це полярні процеси. Середовище, яке постійно змінюється, потребує адаптації до нового знову і знову.
Люди-новатори і люди-стабільність
Ви зараз можете прислухатися до себе і відповісти на питання: ви людина, для якої важлива стабільність, або ви людина, яка прагне розвитку?
Звичайно, зміни народжують тривогу, і опір – це нормальна реакція на невизначеність. Опір як внутрішня сила, що несе захисну функцію – вберегти нас від невідомого, де може існувати небезпека втрат. Але стабільність люди переносять тяжче, ніж готовність прийняти зміни. Саме тут ми зазнаємо втрат. Внутрішні – зниження уваги, втомленість, самітність, безсилля. І зовнішні – втрата контакту з визначеним середовищем, фрустрація.
Якщо люди чинять опір змінам, вони не ведуть діалогу з майбутнім. Вони побоюються ризиків, які несе невідоме. Вимагають у нього гарантій, яких життя не може дати, і ця безгарантійність заважає їм приймати рішення і рухатися вперед. Але якщо ви прагнете співпрацювати з майбутнім, починаєте дивитися в нього, не уникаєте, ваша життєстійкість розвивається. Залученість у майбутнє – це готовність іти на ризик і це прийняття виклику. Готовність без гарантій прийняти те, що ми самі є виробником змін, середовища з його турбулентністю, розвиває власну життєстійкість.
Розрив між бажаним і реальним – проблема, і люди або організації намагаються уникнути проблем. Якщо ви обираєте незмінність, у майбутньому поряд буде йти почуття провини за те, що ви не використали можливості.
Як проживати зміни без опору
Коли людина чи проєкт, який теж має цикл життя, є міцним організмом зі сміливістю змінюватися, він набуває імунітету. Але якщо організм слабкий, його хитає від тривоги, постійного передчуття краху, тоді народжується багато криз. А що таке криза? Це коли по-старому вже не працюємо, а по-новому ще не розуміємо як. Коли ми поважаємо зміни, йдемо за ними, ми підсилюємо імунітет.
Етапи проживання змін:
- «розморозитися» – визнати, що вам доведеться відмовитися від минулого, від минулих механізмів, від стратегій, дієвих раніше;
- «заморозитися» (не відморозиться!) – адаптуватися до нового, побачити і прийняти інші стратегії розвитку. Результатом цього буде велика кількість різних симптомів, відчуття, що ви не ОК, багато невпевненості. І це нормально, тому що в життя входить багато змін, і людина не встигає їх асимілювати. І навіть якщо виникають симптоми, які породжують неефективність, які вас лякають, пам’ятайте, що це тимчасово.
Якщо у вас є проєкт, зрозумійте, що він не може розвиватися у статичності, незмінності. Кожна криза – це можливість. Можливість іти в нове, якого ще не існує. Але воно може стати реальністю. Якщо змінюється середовище, усередині нього статичне помирає, бо не може пристосуватися до нових умов життя.
Діти ніколи не навчилися б ходити, якби не ризикували знову впасти. Починайте співпрацювати сьогодні з майбутнім, планувати на 2–3 роки вперед. Це непросто, але варто зробити, тому що у плануванні майбутнього та адаптації його до реалій ми стаємо сильнішими. Імунітет до змін виробляється тільки через біль. Але в цьому є і великий бонус – особистісне зростання як побічний ефект від подолання труднощів.
Я бажаю вам усвідомити зміни та сміливо рухатися в майбутнє.
