Інформаційна втома

Сучасний інформаційний потік нагадує нескінченний всесвітній шведський стіл. Поле продовжує залучати до різноманітних ідей, спокушає на нові захоплення, думки, викликає відгук у діях, і як наслідок – вигоряння стає неминучим. До цього додається досвід війни, особисті кризи, заправлені міцним соусом невизначеності та викликів різноманітності.

Інформаційне переїдання здатне викликати отруєння розуму, що, своєю чергою, спричиняє втому, стрес і кризи. Інформаційна втома, як наслідок відволікань, призводить до загибелі продуктивності та творчої пристосованості. Наявний потенціал людей стикається з недостатністю умов реалізації.

Що таке інформаційна втома

Уся інформація, яку ми бачимо, чуємо, зупиняється в нас назавжди. Вона ніби нагромаджується у велику інформаційну корзину – простір нашого власного мозку, де зберігається все життя.

Інформаційна втома – це нездатність логічно приймати рішення через великий обсяг інформації.

Людина втрачає здатність асимілювати або перетравлювати ту інформацію, яку сьогодні отримує. Цивілізація працює над тим, аби ця інформаційна лава, з якою ми стикаємося щодня, впливала на нас. Сьогодні світ усе більше і більше надає нам таку інформацію, яку складно взагалі зрозуміти.

Симптоми інформаційної втоми нині є в багатьох дорослих людей і підлітків. Ця тема – втома від великої кількості інформації – є профілактикою майбутніх проблем, а для когось це вже актуальна проблема, що потребує негайного вирішення.

Симптомами інформаційної втоми є:

• прокрастинація. Схильність відкладати виконання важливих або неприємних справ на пізніший термін, незважаючи на можливі негативні наслідки;
• нездатність іти в нове. Люди сьогодні відчувають складність рухатися в невідоме (https://iippsy.com/2023/12/26/resistance/), тому, що вони не можуть побачити нові можливості, у них бракує енергії, щоб робити якісні дії;
• психосоматичні симптоми. З них найпопулярніший – це нудота та безсоння. Ми навіть можемо так з вами висловлюватися: «Мене вже нудить від цього!», і це стосується не тільки новин, а й іншої інформації, яку ми раніше із задоволенням сприймали: дописи в соцмережах, блогах, етери, інформація з YouTube-каналів. Це все впливає на те, як ми рухаємося вперед або взагалі не рухаємося.

Якщо спробувати знайти антонім до інформаційної втоми, то це будуть такі смачні слова, як свіжість, активність, вітальність. Їх можна поєднати і визначити як стан, у якому людина має енергію для дій.

Функція інформації – надавати людині знання, але для того, щоб здобувати знання з інформації, треба асимілювати її та усвідомлювати. Нині існує такий тренд – немає часу. І ви, мабуть, помітили, що раніше із задоволенням відводили час і занурювалися у важливу для вас інформацію. Вся увага була спрямована на те, аби пізнати глибину знання. Сьогодні для багатьох людей це неможливо, тому що є купа відволікань: телефон, месенджери, канали новин. Ми втратили здатність концентрувати увагу в одній точці. Існує когнітивна втома.

Якщо взяти ваш особистий об’єм, ваш так званий кошик для інформації в мозку, скільки відсотків його не заповнено? Більшість людей визначає 15–20 відсотків. Чим доросліші люди, тим цей відсоток менший. А що ж робити, якщо вам небагато років, а інформаційний контейнер майже заповнений?

Нам необхідно розвивати навичку перетравлювати та асимілювати інформацію. Керувати запасами енергії, завдяки якій ми кожного дня можемо приймати рішення, як бути, як жити, як діяти.

4 етапи подолання інформаційної втоми

Перший етап: відкриття спокусам світу. Ми бачимо різні ідеї і різні можливості. Різноманітність – це також виклик нашого організму. Ми обираємо, що робити: читати книжку, йти на конференцію, дописувати у блог. Щось завершувати, доводити до кінця чи розпочинати… Світ спокушає нас на креативні, творчі дії. Але така різноманітність – це також виклик сучасного світу, і ми починаємо витрачати сили, перш ніж сказати світу «Так!».

Другий етап: аналітичний параліч. Початок усвідомлення того, як робити вибір у великій різноманітності всього. І багато людей починають боятися зробити помилку. Здатність робити вибір – це також навичка, яку потрібно розвивати. На цьому етапі можуть починатися соматичні симптоми, тому що людина стикається з розщепленням – треба рухатися вперед, а вона не може прийняти рішення. Є страх, що можна зробити помилку, що все піде не так. Аналітичний параліч забирає багато енергії. Неможливо без внутрішньої паузи визначати вектор руху вперед.

Третій етап: енергозбереження. Він починається, коли люди усвідомлюють інформаційну втому. У моєму кошику на улюбленому книжковому сайті понад 40 книг, які я планую купити. Але чи є в цьому сенс? Я розумію, що втрачається концентрація, все важче і важче заглиблюватися в деталі. Я прочитаю заледве половину з того, що придбаю. Решта буде лежати на полицях. Нове, яке було ресурсом, стає некорисним.

На етапі енергозбереження нам варто піклуватися про себе. І основним лікарем тут буде здоровий сон і відпочинок. На жаль, багато людей нині не можуть собі дозволити нормально спати, тому що знаходяться в зоні воєнних дій. Але й решта забирають у себе час на відпочинок та сили, коли вночі читають новини, чати, дивляться серіали.

Ми маємо усвідомлювати свої методи відновлення сил, коли з’являється втома: сон, медитації, прогулянки, час без телефона. І залучати їх у своє життя. 

Четвертий етап: інформаційна гігієна. Коли вже у вас є усвідомлення інформаційної втоми, але ви чітко знаєте свої пріоритети і розумієте, що нині для вас головне. І це важливо – визначити пріоритети, якщо ви ще не маєте їх. Третій і четвертий етапи мають в основі один спільний метод керування запасами сил – якісну асиміляцію. https://iippsy.com/2024/03/10/assimilation/

Інформаційна лава буде й надалі зростати, і світ буде продовжувати нам давати багато інформації. Наша задача – навчитися відмовлятися від того, що не потрібно, що не народжує енергії. Навчитися казати «Ні».

Водночас існує дефіцит мудрості та якісних рішень. Тому мати, розвивати навичку асиміляції, усвідомлення, саморефлексії – це основне завдання нам на сьогодні. Через цю навичку потрібно фільтрувати все, що заходить у ваш інформаційний простір.

Та коли є надлишок інформації, нам не обов’язково відгукуватися на те, що ми бачимо, чуємо, читаємо. Нині я бачу багато корисних дописів у соцмережах, але їм бракує змістових історій, сенсу, який читач може асимілювати, трансформувати в дію.

Ми потребуємо інформації, і це знижує продуктивність і творчість людини, а надлишок інформації знижує ефективність, проактивність. Піклуйтеся про свою адекватність, учіться керувати запасами своїх сил – і ваше життя буде більш насиченим, яскравим, проявленим.