Як зрозуміти внутрішній світ підлітка
У період підліткового віку відбувається унікальний і часто складний розвиток особистості. Підлітки досліджують себе і навколишній світ, формують свої переконання, цінності та визначають свою індивідуальність. І в цей момент вони, як ніколи, потребують розуміння і підтримки від батьків.
Підлітковий вік – один періодів у розвитку людини, що дуже її травмує. Якщо запитати батьків, чиї діти навчаються у 8–9 класі, як їм живеться нині, то навряд чи ми побачимо багато щасливих. Вони звертаються до психологів із великим арсеналом складних проблем:
- наркотики;
- раннє сексуальне життя;
- суїцидальні схильності;
- розлади харчування;
- рання депресія;
- різке зростання неуспішності.
Але є і втішна новина: «нормального» підлітка не існує.
Завдання підліткового віку
Підлітковий вік – це той період, що знаходиться між двома точками – дитинством і зрілістю. Він триває орієнтовно 7–8 років, коли формується самосвідомість дитини та її внутрішнє самовідчуття. Це часто пов’язано з тим, як дитина оцінює себе фізично, своє тіло, обличчя.
Виокремлюють 3 етапи підліткового віку:
- молодший підлітковий, 11–12 років;
- середній підлітковий, 12–15 років;
- старший підлітковий, 15–18 років.
У молодшому підлітковому віці дитина ще досить жвава, активна. Коли вже середній і старший підлітковий вік, вона має багато апатії, байдужості, напруженості, втоми, багато спить, що є цілком нормальним.
Особливістю підліткового періоду є виникнення гострої емоційної нестабільності. Підліток відстоює свої права через конфлікт. Отже, він прагне уваги до себе, хоче бути почутим, отримати свободу як визнання своєї особистості.
Завдання підліткового віку – знайти свою ідентичність, свою автономність. І це зазвичай відбувається через опір: чому я повинен/повинна це робити? Або ж: я більше не буду цього робити.
Одне з найважливіших новоутворень підліткового віку – увійти в доросле життя, бути дорослим. Це потреба і водночас проблема номер один у підлітків: він однією ногою ще в сім’ї, де сформовані батьками установки, правила, традиції, а другою – в зовнішньому середовищі. І, звичайно, підліток хоче бути самим собою. Він відповідає на запитання: «А хто я?». У тому, як дитина буде відстоювати свою позицію, велику роль відіграє сім’я.
Внутрішній світ підлітка
Важливо прийняти, що підліток буде боротися за свої потреби в різний спосіб, аби будь-якою поведінкою саморегулюватися і досягти їх задоволення. Ця боротьба за формування ідентичності призводить до того, що дитина може стримувати, ховати переживання всередині, а може виливати багато гніву.
У підлітковому віці дитина сепарується, і тому весь підлітковий вік можна назвати кризою. Підліток – уже не дитина: по-старому не вдається, а по-новому страшно. Дитина перебуває в стані невизначеності, тому не чекайте від підлітків структури та послідовності – це неможливо У них багато тривоги, особливо якщо в сім’ї немає культури поваги та довіри. Йому потрібна підтримка, йому потрібний безпечний простір ділитися переживаннями і розуміння, що з ним відбувається.
Важливо розуміти й те, що чим більше в батьків злиття з дитиною, сильна прив’язаність до мами або батька, тим буде складніше проходити процес сепарації. Підліток буде сепаруватися під соусом гніву протесту і невдоволення. Принцеса в рожевому платті може перетворитися на справжнього гота.
Підтримка підлітків
Розвиток у підлітковому віці – це не пряма лінія, це дуже звивиста крива. Згадайте свій підлітковий вік і намалюйте за своїми спогадами ту криву лінію. Як вам було в цьому підлітковому віці? Як складалися стосунки з батьками? З однолітками, з якими вже не так товаришуєш, як раніше?
Дитина в підлітковому віці може закриватися – і це природно. Якщо ви втрачаєте контакт зі своєю дитиною – це теж нормально. Тому що для підлітка в новоутвореннях авторитетом більше є однолітки, ніж сім’я. Але цей контакт важливо відновлювати, підтримувати щоденними діями. Знаходьте можливості поговорити про труднощі чи вислухати дитину, яка готова розповісти про події, що її хвилюють.
Підлітки ранимі, особливо коли отримують некоректний зворотний зв’язок. Я сьогодні помічаю, які труднощі є в них із навчанням. Величезні навантаження дистанційного навчання посилюють їхню емоційну чутливість, посилюють кризу.
У період формування та народження нової особистості підліток може зустрічатися з різними подіями: смерть дорогих або рідних людей, утрата домашнього улюбленця, змушений переїзд і зміна середовища, що призводить до травматичних переживань. Бувають проблеми ззовні: бойкот, зрада друзів, та ін. Такий травматичний досвід може призводити до самотності та віддаленості, поглибити кризу; це, зокрема, трапляється тоді, коли батьки з ранку до вечора працюють і дитина залишається наодинці. У таких випадках підлітку потрібна допомога ззовні, робота з психологом, та ін.
Щоб бути самостійним і незалежним, підлітку в сім’ї потрібен фундамент культури, поваги та довіри. Він бореться за можливість отримувати повагу, тож дайте йому її. Тому що коли доходить до серйозних конфліктів, то дитина прагне при першій можливості вилетіти з гнізда.
Підліток – уже не дитина, але ще не дорослий. Завдання батьків у цей непростий період: підтримати підлітка у проходженні кризи, оскільки це завжди щось нове, коли немає ясності, як бути; конструктивно пройти конфлікти, адаптуватися до нових проявів особистості дитини, до складнощів її пубертатного періоду; розвинути в себе і в дитини внутрішнє відчуття, що з нею все добре.